- жебракувати
- канькаць
Українсько-білоруський словник. 2013.
Українсько-білоруський словник. 2013.
жебракувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати … Український тлумачний словник
жебракувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
по жeбраню — жебракувати (просити по хатах) … Лемківський Словничок
просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
старець — рця, ч. 1) Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). 2) Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. 3) Те саме, що жебрак. •• Піти/ в старці/ (старця/ми) [по сві/ту] стати жебраком, почати жебракувати … Український тлумачний словник
жебракування — я, с. Дія за знач. жебракувати … Український тлумачний словник
мир — I у, ч. 1) Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Жити в миру. •• Ми/ром у знач. присл. мирно, без сварок і суперечок. 2) Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.… … Український тлумачний словник
миркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Незрозуміло говорити; незадоволено бурчати. 2) заст. Жебракувати … Український тлумачний словник
співати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). || Професійно займатися співом;… … Український тлумачний словник
старцювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Збирати милостиню; жебракувати, жебрачити. 2) Жити у надзвичайній бідності, злиднях … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник